Ті, хто займаються торгівлею, також вважають своєю захисницею святу Параскеву П'ятницю. Відомо, що ще у XII столітті коштом купців у Чернігові було закладено П'ятницьку церкву. Храм був побудований поряд із ринковою площею. На іконах Параскеву П'ятницю зазвичай зображують високою із суворим виразом обличчя. Довге розпущене волосся дівчини нагадує лляні волокна, оскільки Параскеву вважали ще й покровителькою майстринь. Також святу часто зображували в полі, з колосками в руці або з польовим вінком на голові. Усе це було з тим, що Параскеву називали захисницею полів і врожаю.

Існувала низка заборон, пов'язаних зі святом. У цей день не займалися роботою, якою опікується свята Параскева. Жінки не підходили до прядива, а чоловіки не працювали в полі, щоб не гнівити небесну покровительку. З ранку люди йшли до церкви і найкращі плоди із зібраного врожаю жертвували храму. У день Параскеви П'ятниці жінки не давали гроші у борг. Особливо ретельно мали дотримуватися заборони вагітні — вважалося, що разом із грошима вони можуть віддати здоров'я майбутнього малюка.

У свято жінки не розпускали, не мили і не переплітали волосся — зробити це потрібно було напередодні чи наступного дня. У день Параскеви П'ятниці дівчата просили святу про гарних наречених, жінки молилися за здоров'я для всієї родини. Чоловіки зверталися з проханням захистити дім та все, що знаходиться в ньому, послати добрий урожай.