24-річний футболіст усе розказав в інтерв'ю для "Футбол 24". "Ми бачили, як вороже військо заходило у Слов'янськ. Пам'ятаю, як світла та зв'язку не було. Навіть їжу не завозили. А ще ввели комендантську годину і довкола ходили озброєні люди. Не кажу вже про свист куль над головою. Все шуміло, страшно було. Все почалося стрімко, спочатку ніхто не розумів, що відбувається. Просто був страх, усі боялися. Згодом все стало прояснятися: хто стріляє, хто винен у цьому, хто має рацію. Деякі люди банально не хотіли вірити, сприймали брехню за чисту монету. Я ж бачив зародки війни на власні очі і все розумів", - сказав Майборода.

Також спортсмен пригадав свого батька, який загинув у 2019 році на Донбасі. Він був шофером санітарного автомобіля Hummer, в який бойовики запустили ракетою. Його вбили поблизу селища Водяне - разом з ним в авто перебувала сержант Ірина Шевченко, яка теж загинула. Загиблий Майборода був тезкою сина і мав звання старшого матроса. Другого грудня йому б виповнилося 50 років. "Мені боляче, що Росія має відношення до смерті мого батька. Я перебував у Запоріжжі в розташуванні молодіжної команди "Зорі". Якраз обідав, дивлюся, телефон дзвонить. То був чоловік моєї рідної сестри. Спочатку подумав, що передзвоню пізніше. А тоді вирішив, що це може бути щось серйозне. Підняв трубку і почув, що батька вбили", - згадав футболіст.

"Я дуже хотів би, щоб усе це швидше закінчилося, щоб більше ніхто не страждав і не гинув. Росіяни просто залізли до нашої країни. Спершу Крим забрали, потім прийшли на Донбас. Взагалі не розумію, навіщо вони це зробили і що тут зараз роблять. Це не може тривати вічність. Сподіваюся, що вже найближчим часом все закінчиться", - додав Майборода. Майборода є вихованцем луганської "Зорі", потім виступав за "Авангард" і "Ужгород". Наразі хавбек захищає кольори вишгородського "Диназу".