Одна з основних ідей, яку декларують депутати від "Слуги народу", коли кажуть про майбутню податкову реформу, – це зниження оподаткування фонду оплати праці. Передбачається, що замість трьох податків, які нині стягують з роботодавця та працівника, буде один. Якщо тепер роботодавець сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЕСВ), а з працівника відраховують 18% як податок на доходи фізосіб (ПДФО) та 1,5% військового збору (ВС), то планується замінити ці три податки одним зі ставкою 30%. Протягом п'яти років ставку податку планують знижувати на 1% за рік – так, щоб у результаті вона становила 25%.

Альтернативний законопроєкт підготували депутати від "Голосу". Щоправда, у їхній редакції ставка єдиного податку на трудові доходи має становити 29% і знижуватися на 3% за рік. Отже, через три роки після набуття чинності новації ставка податку на працю становитиме 20%. Якщо врахувати, що "Слуги народу" мають у парламенті формальну більшість, то ймовірність ухвалення альтернативного законопроєкту від "Голосу" не дуже висока. Тому ми звернулися до експертів з проханням проаналізувати варіант податкової реформи у викладі "Слуг народу" та розповісти, що може змінитися для тих, хто працює офіційно.

Експерти кажуть, що реалізувати таку реформу не надто складно. Адже зниження податків на працю буде розтягнуте у часі. Та й економічний ефект на першому етапі буде не надто значний. "Уявіть собі, що умовний працівник отримує "брудну" зарплату 10 тис. гривень, – розповів економіст Данило Монін. – Таку суму ми беремо для зручності розрахунків. Для того, щоб нарахувати йому ці 10 тис. грн, роботодавець має заплатити ще 22% як ЄСВ. Тобто витрати роботодавця становлять 12,2 тис. гривень. Після нарахування 10 тис. гривень працівнику вже з нього утримують 18% ПДФО та 1,5% військового збору".